|
ЛЮДМИЛА ПРОЦЕНКО РОДОВІД
|
|---|
|
Історія роду Проценок сягає часів визвольної боротьби українського народу та бере початок із козацької старшини. Першим документально відомим був Іван Проценко – писар Ніжинської сотні Ніжинського полку, що жив у середині ХYІІІ століття. Його батьком чи дідом, імовірно, був Прокопій, оскільки приз віще Проценко походить від скороченої форми Прокопій – Праць. Одружений Іван Проценко був з дочкою Борзненського сотенного осавула Ганною Павлівною Тетерею, яка доводилась родичкою гетьману Павлу Тетері, який, у свою чергу, був одружений на дочки Богдана Хмельницького – Катерині. У 1790р. Іван Проценко разом з синами Трохимом та Титом був внесений до 2-ої частини Чернігівської дворянської родовідної книги. Від молодшого сина Івана та Ганни Проценок – губернського секретаря Тита Івановича – і походить гілка роду. Що зробила такий значний вклад в українську культуру. |
|
Фрагмент родовідного розпису Проценок, дворян Чернігівської губ. Нащадки Івана Проценка, Ніжинського сотенного писаря. I коліно Проценко Іван ( 1790) - Сотенний писар Ніжинський
дружина Ганна Павлівна Тетеря (?- до 1790) дочка Борзненського сотенного осавула Павла Тетери II коліно Тит Іванович (?) Губернський секретар. дружина ............................................................................................................................. III коліно Григорій (Георгій) Титович (1809 – 1880) - титулярний радник (1862), секретар правління Ніжинського ліцею ім. кн. І.А.Безбородька дружина .............................................................................................................................. IV коліно Данило Григорійович ( 17.02.1834, м. Ніжин Чернігівської губ. - 20.08.1901, Ніжинське православне кладовище) - Колезький секретар. Дружина Марія Михайлівна ( 1835 - ?) Діти: 1. Лев Данилович (18.02.1859, м.Ніжин Чернігівської губ. – 30.01.1920, Київ, Лук'янівське кладовище (поховання не збереглося) - Іконописець. Б.п. 2.
Петро Данилович
(20.12.1862, м.Ніжин Чернігівської губ. –
до 1913, м.Ніжин Чернігівської губ. Ніжинське православне Б.п. 3. Марія Данилівна (1864, м. Ніжин Чернігівської губ. - ?, м. Конотоп Городнянського повіту Чернігівської губ.)
чоловік Сіренко (?) - чи не йому доводився двоюрідним братом поручик Гнат Іванович Тарасєвич (20.12.1815 - після 1852). Див. Модзалевського В.Л. „Малороссийский родословник” Т.Y. Вип.1. К, 1996. С.24. 4. Федір Данилович (7.06.1866 м.Ніжин Чернігівської губ. – 14.11.1942 м.Ленінабад Таджикської РСР) - Колезький асесор, викладач співу та музики Ніжинського історико-філологічного інституту ім. кн.І.А.Безбородька і ніжинських гімназій, керівник церковного хору інституту та гімназій. Хормейстер, актор, педагог і громадський діяч. Засновник Ніжинського народного дому. Автор "Мистецьких споминів". Дружина – Олександра Миколаївна Усата (1872 м.Чернігів - 1965 Чернігівське православне кладовище) - дочка Миколи Усатого й Євгенії Павлівни (1851 - 1924), рідна сестра Сімена Усатого – першого професора електротехніки Росії, вчителя І.Курчатого.
Y коліно Сини:
1)
Микола
Федорович (1898, м.Ніжин
Чернігівської губ. - 1966, Чернігівське православнее
кладовище (біля матері)). Педагог, громадський діяч.
Їх діти: (1) Ольга Миколаївна (?) - Математик. Доцент Чернігівського педагогічного інституту. (2) Ірина Миколаївна(?) - Педагог. 2) Володимир Федорович (1899, м.Ніжин Чернігівської губ. – 1937). Партійний і профспілковий діяч, завідувач міського відділу освіти. Репресований (розстріляний). Дружина - Тетяна Іванівна Іваненко (25.01.1901, с.Вертіівка Ніжинського повіту Чернігівської губ., - 2.12.1984, Ніжинське православнее кладовище. Педагог. Їх діти: (1) Микола Володимирович (19.12.1921, м. Ніжин Чернігівської губ. – 30.09.1962, м.Київ, Байкове кладовище). Співак (барітон), соліст хору ім. Г.Г.Верьовки (1949-1951), соліст Київського театру оперети (1952-196)
дружина - Антоніна Антонівна Савченко (3.06.1911, Київ, - 27.05.1963) - відома співачка й актриса. Солістка Київського театру музичної комедії (1944-1963), заслужена артистка УРСР (1946). Б.п. (2) Людмила. Володимирівна ( 17.01.1928, м. Ніжин Чернігівської губ) - Фельдшер. 3) Андрій Федорович (29.10.1902, м.Ніжин Чернігівської губ. - 19.07.1984, Київське міське кладовище (Берковці)) - Видатний музикант-флейтист, педагог, музичний діяч. Соліст оркестра Київського оперного театру (1934 - 1956). Засновник української школи гри на флейті. Викладач (з 1934), доцент (з 1940), професор (з 1954) Київської консерваторії, засл. артист УРСР (1946). Дружина - Клавдія Кузьмівна Демидова (Демиденко) – (15.06.1898, С.Петербург – 17.04.1970, Київ, київське міське кладовище (Берковці) (біля чоловіка)) - дочка співака (бас) та хорового диригента Кузьми Прохоровича Демиденка (1868 - 1931) і співачки (сопрано) Анастасії Андріївни, нар. Кузьміної (1872 - 1946). Дочка (19.04.1927, м. Київ – 7.09.2000, м.Київ, Лук”янівське цивільне кладовищє). Відомий історик, архівіст, краєзнавець. Завідувачка відділом давніх актів Центрального державного історичного архіву УРСР (1952 - 1967), директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва УРСР (1967 - 1973). Автор фундаментальних праць "Київський некрополь" (1994) і "Історія Київського некрополя" (1995). Чоловік - Олексій Миколайович Попов (30.03.1914 р.н. – 1999 ?) - (розлучення - Київ, 19.10.1962) , Головний інженер Київського авіаційного заводу.
4) Сергій Федорович (1906, м. Ніжин Чернігівської губ. -1937) - Інженер-радіотехік. Репресований (розстріляний). Дружина - Тетяна дочка: (1) Ірина Сергіївна.
|